Опис досвіду роботи

З досвіду роботи

Використання інноваційних технологій на уроках християнської етики як засіб формування творчої особистості  та обдарованості учнів

 

Глобальні соціально-економічні перетворення у нашому суспільстві виявляють потребу в людях творчих, активних, неординарно мислячих, які здатні нестандартно вирішувати поставлені завдання та на основі критичного аналізу ситуації формулювати нові перспективні завдання.

Проблема раннього виявлення та навчання талановитої молоді пріоритетна в сучасній освіті. Від її вирішення залежить інтелектуальний та економічний потенціал держави. На сучасному етапі розбудови освіти можна спостерігати підвищений інтерес до проблем обдарованості, її виявлення, навчання та розвитку здібних дітей.

Життя доводить, що в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це людина, „яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники”.

У державних документах про діяльність середніх загальноосвітніх закладів та програмах (зокрема, Закон України "Про освіту", Національна програма "Діти України", Програма розвитку обдарованих дітей і молоді, Указ Президента України про підтримку обдарованих дітей та інші),  підкреслюється, що вирішення проблеми формування творчої особистості, розвиток здібностей та обдарувань юного громадянина значною мірою залежить від учителя, творча діяльність якого стає міцним засобом формування і розвитку здібностей та обдарованості школярів.  Проблема виявлення і розвитку обдарованих дітей вимагають сьогодні від учителя вміння працювати в творчому режимі, нестандартних напрямах, постійно удосконалювати професійну діяльність, створювати свою творчу лабораторію, опановувати специфічними формами і методами роботи з  дітьми у навчально-виховному процесі.

Вважаю, що завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою.

Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.

І єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних  технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між вчителем і учнем.

Саме тому я зупинилась на вирішенні науково – методичної проблеми: 

«Використання інноваційних технологій на уроках християнської етики як засіб формування творчої особистості  та обдарованості учнів».

          Система освіти повинна забезпечити учням якісну освіту з урахуванням індивідуальних особливостей і здібностей, батькам –  упевненість за долю їхніх дітей. З цією метою  використовую  в навчально-виховному процесі інноваційні технології, орієнтовані на формування творчої особистості та обдарованості учнів. Навчання з використанням інноваційних технологій якісно перевищує класичну освіту.

          Готуючись до уроків, постійно поглиблюю свої знання, опрацьовую додаткову літературу, привчаю до цього і своїх учнів. Прагну донести до них таку аксіому – підручник (добре, якщо він є) не являється єдиним джерелом знань, тому варто вивчати різні погляди на проблему із посібників, довідників, Інтернет-ресурсів.    

          Взявши за основу створення психологічного комфорту та активну взаємодію в процесі  навчання, керуюся такими принципами:

-          головним є не предмет, якому я навчаю, а особистість, яку формую;

-          кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її планів;

-           кожна думка, висловлена учнем, має право на існування й варта уваги.

          Ідеал сучасного навчання – особистість із гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з ідеальними комунікативними здібностями. Тому вважаю, що такі форми роботи, як рольові ігри, словесне малювання, дослідницька діяльність, захист проектів, представлення презентацій сприяють формуванню творчої особистості та обдарованості.

            Типи уроків, які я впроваджую у своїй роботі, допомагають відійти від стандарту, підштовхнути учня до власного, неповторного, індивідуального, особливого погляду на життя. Це, як правило,

уроки - відкриття,

уроки –  дослідження,

уроки – ділові ігри,

уроки – подорожі,

уроки – погляди в історію,

уроки – роздуми.

     На таких уроках створюється ситуація довіри та успіху,  і за таких обставин дитина розкривається, може повірити у свої можливості, реалізуватися як творча особистість, сміливо продемонструвати свої здібності.

     І як результат: учень не тільки володіє знаннями, уміннями та навичками з предмета, але й уміє формулювати власну точку зору, відстоювати свою позицію, співпрацювати в групі, колективі, мати коло однодумців, бути комунікабельною, толерантною особистістю.                                           

      На уроках християнської етики активно використовую такі інноваційні технології:

• інтерактивні технології – це навчання, занурене у спілкування;

• ігрові технології,  що формують навички розв’язувати творчі завдання на основі вибору альтернативних варіантів;

• проектні технології,  що забезпечують інтеграцію міжпредметних знань і вмінь учнів;

• інформаційно-комунікаційні технології;

• науково-дослідницьку  роботу.

         Апробація та впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес є вимогою сьогодення.   Роботу на уроці  планую так, щоб кожен учень міг найбільш повно розкрити здібності й талант, розвивати ініціативу та творчий пошук.   

        Викладання предмета християнська етика – це ціле мистецтво. Учні повинні добре знати основні поняття християнської етики, визначення моральності, совісті, честі, знати заповіді Божі та ін. Але найважливіше -  чи будуть вони цього дотримуватися у житті? Наведу слова В.Сухомлинського: "Дитина повинна відчувати,  що в кожної людини є серце, яке треба берегти". Саме серцем,  а не розумом дитина має сприймати основи християнської етики. Лише тоді вони стануть для неї усвідомленою нормою поведінки. Головним на уроці повинно бути уміння вчителя ненав'язливо, обережно підвести учнів до розуміння основних принципів моральності та сформувати бажання жити за ними.

     Набуті знання шляхом застосування інноваційних технологій забезпечують вміння дітей спілкуватися, спільно вирішувати завдання, самостійно та критично мислити, проявляти творчість, ініціативу, аналізувати й узагальнювати.

      Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми. Допомагають у цьому сучасні технології.

ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Інтерактивне навчання, на думку Є.Коротаєвої, це навчання  „занурене” у спілкування. В Україні розроблена та пропагується технологія інтерактивного навчання О. Пометун.

           Інтерактивне навчання - це навчання діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного розв'язання навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів.

О.Пометун і Л.Пироженко об’єднують форми інтерактивного навчання у 4 групи, залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:

-кооперативне навчання (робота в парах, групах, ротаційні трійки, карусель, акваріум);

-колективно-групове навчання (мікрофон, незакінчені речення, «мозковий штурм», «навчаючи вчуся», ажурна пилка, кейс-метод, метод взаємних запитань);

-ситуативне моделювання (імітаційні ігри, сценки, драматизація);

-опрацювання дискусійних питань (дискусія, дебати, метод «прес», «займи позицію», аналіз ситуації).

У житті людини спілкування не існує як відокремлений процес або самостійна форма активності. Воно входить до складу індивідуальної або групової практичної діяльності. Поза спілкуванням формування особистості взагалі неможливе. Інтерактивні форми роботи сприяють розвитку ініціативи, незалежності, уяви, співпраці з іншими учнями. Учням подобається робота в групах, кожна з яких колективно виконує конкретне навчальне завдання – однакове для всіх груп чи різне.  Робота в малих трійках корисна для формування навичок учнів у дискусії. Більшості учнів легше висловитися в невеличкій групі, до того ж цей метод дає можливість заощадити час, бо відповідає потребі вислуховувати кожну дитину у великій групі. При цьому можна передбачити не лише спільну роботу в одній групі, а й їх взаємодію. Наприклад, кожна група одержує певні завдання. Вчитель надає консультації. Учні, у рамках своєї групи, виконують взаємоперевірку та знайомлять з результатами роботи весь клас. Суть цих методів у тому, що навчання відбувається завдяки взаємодії тих, хто навчається.

  Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості  й порозуміння, зняття з душі дитини  почуття страху, спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.

         Інтерактивний метод, який я найчастіше  застосовую у навчально-виховній діяльності з учнями – „мозковий штурм». Це ефективний метод ситуативного обговорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учасників. Як показує практика, шляхом „ мозкового штурму» всього за декілька хвилин можна отримати десятки ідей. На уроці називаю тему дискусії і запрошую учнів взяти участь в її обговоренні шляхом «штурму». Дуже важливо  залучати до роботи всіх дітей. У цьому мені допомагають такі методи, як „Коло» і „Мікрофон».   

            Метод „Займи позицію» допомагає вести обговорення дискусійного питання в класі. Використовую його з метою надання попрактикуватися у навичках спілкування, а це стимулює проявам самостійності учнів, їхнім творчим можливостям.

 Метод „Прес» використовую у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми і потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену позицію щодо суспільної проблеми, яка обговорюється. З метою опрацювання значного обсягу інформації за короткий проміжок часу використовую метод „Ажурна пилка». З метою розвитку навичок ведення дискусії застосовую метод „Акваріум». Практикую складання і розв’язання ситуаційних завдань, проведення  дебатів.

             Новий матеріал я подаю дітям у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків. Починаючи вивчення теми, ми з учнями індивідуально, в групах чи фронтально  обговорюємо, аналізуємо навчальний матеріал. Основні поняття з теми фіксуємо в опорних конспектах. Треба зауважити, що учні самі оцінюють ефективність опорних схем, адже «так цікавіше, зрозуміліше і легше». Часто спонукаю дітей до самостійного складання зорових опор, ментальних карт, карт-схем. При цьому оцінюю оригінальність підходу. Звичайно, для цього учні мають бути підготовлені.

Організована таким чином робота сприяє підвищенню навчальної активності школярів, усуває їхню природну скутість ( запитати у свого товариша значно простіше, ніж у вчителя), дає змогу кожному учневі засвоювати навчальний матеріал у природному йому темпі. Цікавим є метод взаємних запитань – це вид діяльності, що надає можливість учням бути в ролі вчителя та керувати певним процесом. Учень готує запитання і задає його сусіду. Отримавши відповідь, погоджується або коректує її. У відповідь отримує зустрічне запитання й готує на нього відповідь.

Кейс-метод – метод, який найчастіше використовую на уроках. Це обговорення учнями ситуацій, побудованих, як правило, на реальних подіях, що вимагає від них проведення аналізу і прийняття рішень (знаходження розв’язку).

Мікрофон

 На будь-якому уроці застосовую експрес-інтерв’ю на етапі актуалізації опорних знань учнів. Наприклад,

-          Молитися – це…

-          Любити – це…

-          Жертвуватися – це…

Бажаючі, передаючи символічний «мікрофон», висловлюються швидко, чітко, не обговорюючи інших повідомлень і не перебиваючи один одного.

Мозковий штурм

   Опираючись на життєвий досвід та знання , всі учні вільно висловлюють свої думки. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти творчість, розвиває вміння швидко аналізувати ситуацію. Зібрані ідеї можна записувати на дошці. На завершальному етапі ці ідеї систематизують, аналізують, обговорюють та виділяють хибні , а також ті, що допоможуть розв’язати проблему.

   Наприклад, вивчаючи у 7 класі  тему «Вдячність – важлива людська чеснота», на етапі актуалізації опорних знань, вчитель  запитує учнів:

-          Як  ми можемо  виявляти вдячність до інших ?

Займи позицію

 Вивчаючи у 5 класі тему «Вавилонська вежа», даю можливість пригадати, що «Вавилонська вежа» - це біблійна легенда. З цієї легенди історично склалися різні висновки:

-          різноманітність мов на землі;

-          могутність Вавилонської держави;

-          міцність віри в Бога;

-          неминуче покарання за людську погорду.

   Завдання уроку – проаналізувати ці висновки і дійти, можливо, до єдиної думки.

   На протилежних стінах класу розміщено 3 плакати:

-          «Вавилонська вежа» - легенда про виникнення різних мов.

-          «Вавилонська вежа» - легенда про погорду як найбільший людський гріх.

-          «Вавилонська вежа» - легенда-згадка про часи, коли на землі панував мир, розуміння і злагода.

   Діти, займаючи певну позицію, утворюють групи. Потім 3 хвилини обговорюють свій вибір у групах.

2-4 учні від кожної групи обґрунтовують свою думку, цитуючи Біблійний текст. У процесі обговорення допускається перехід до іншої групи, а в результаті обговорення весь клас може дійти єдиної думки або так і залишитися на різних позиціях.

«Погоджусь – не погоджуюсь»

   Вивчаючи у 7 класі тему «Милосердя і безкорисливість», зачитую учням ситуацію.

   Чоловік, який часто зловживає алкоголем, заходить до вас в оселю і просить 10 гривень. Каже, що погано почувається і хоче купити в аптеці ліки.

-          Як ви поступите: дасте йому гроші чи ні?

На протилежних  стінах класу висять таблички «Погоджуюсь»,

 «Не погоджуюсь». Учні за власним бажанням вирішують, яку позицію їм обрати, відстоюють свою думку.

Дискусія

      Метод дискусії передбачає обговорення якогось спірного, гострого питання. Дискусія потребує: попередньої підготовки з боку вчителя (постановка проблеми, підготовка учасників дискусії, організація дискусії, контроль за ходом і підведення підсумків); підготовки учнів (ознайомлення з дискусійною проблемою; підбір аргументів і доказів; часові і змістовні обмеження виступів).

     Дискусія вимагає значного рівня самостійності мислення, чіткого і зрозумілого формулювання думки. Відомо, що молодші школярі ще не вміють вести дискусії. Однак це не є перешкодою для застосування методів дискусійних. Це дасть можливість упорядкувати відповіді дітей.

   Вивчаючи тему «Життя у правді», ставлю перед учнями 3 класу дискусійне завдання: « У школі я отримав двійку. Вдома мене за це покарають. Не зважаючи на це,  я скажу правду».

   Ознайомлюю учнів з правилами проведення вправи, обговорюємо їх. Залежно від думки учасників прошу обрати позиції біля відповідного плакату. (На дошці висить два плакати «Скажу правду», «Не скажу правду»).

  Вибираю кількох учасників і прошу їх обґрунтувати свою позицію. Після викладу різних точок зору, запитую, чи не змінив хто – небудь з учасників своєї думки і чи не хоче перейти до іншого плакату. Причину переходу варто обґрунтувати.

Навчаючи – вчуся

  Підготовляю картки із ситуаціями, які використовую на узагальнюючому уроці з розділу «Життєвий дороговказ»  (3 клас), по одній для кожного учня. Наприклад:

  «Сьогодні неділя. Вся родина збирається до церкви. Іванко жаліється мамі, що у нього болить голова і горло. Він погано почувається, тому просить дозволити йому залишитися вдома. Коли Іванко залишається вдома сам, він швидко вмикає комп’ютер і грає ігри».

  Роздаю їх кожному. Пропоную  учням спочатку ознайомитися з інформацією, що міститься на картці. Після того вони ознайомлюють з інформацією однокласників. Учень повинен одночасно говорити тільки з однією особою, уважно слухати інформацію інших, запам'ятати якомога більше. Коли всі поділилися тим, що їм відомо, й отримали інформацію, тоді розказують у класі, про що  дізналися від інших.

Колаж

   Під час використання цього  методу потрібно звернути увагу дітей на те, що найважливішою є їхня праця, тому кожен повинен склеювати, малювати, складати так, як уміє. Потрібно максимально підготуватись до праці, приготувавши всі необхідні матеріали.

  Колаж виготовляємо за допомогою різних допоміжних матеріалів (фотографій зі старих журналів, шматків матерії чи вовни, кольорового паперу тощо). Готовий плакат – це підсумок, вираз основної думки заняття.

  Коли вивчаємо тему: «Бог піклується про світ» (1 клас), то для кращого засвоєння використовуємо «Книжку – ааме». Роздаю  кожній дитині аркуші білого паперу скріпленні степлером посередині так, щоб вийшла книжечка. І під розповіді діти у верхній частині кожної сторінки малюють, ліплять наклейки із зображенням того, що було створено Богом першого дня, другого, і т.д.

     Дітям подобається виготовляти плакат-колаж до свята Миколая,  Різдва, Великодня.

Правда чи неправда

   Цей спосіб забезпечує залучення учнів до обговорення та може бути вступом до теми уроку або на етапі підведення підсумків.

    Вчитель готує список тверджень, що стосуються теми уроку. Половина цих тверджень повинна бути правдою, половина – ні.

    Наприклад, при проведенні узагальнюючого  уроку за І семестр (4 клас) можна підготувати такі твердження:

-          Людина – творіння Боже.

-          Людська душа – безсмертна.

-          Тіло людське – безсмертне.

-          Обов’язок дітей – шанувати батьків.

-          Діти не мусять слухати зауваження сусідів.

-          Краще гірка правда, ніж солодка брехня.

-          Якщо боїшся бути покараним, краще приховай правду.

-          У неділю можна прибирати в кімнаті.

-          Люди живуть у видимому світі.

-          Ангели мають тіла.

Робота в парах

   Цей прийом особливо ефективний на початкових етапах навчання учнів роботи у малих групах.

    Робота в парах дає час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучити свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння вести дискусію.

   Наприклад, на узагальнюючому уроці  у 4 класі під час роботи в парах учні отримують завдання:

   Взяти інтерв’ю на тему: « Який твір ти  нещодавно прочитав та яка його мораль?»

Незакінчене речення

   Прийом особливо ефективний на підсумковому етапі уроку. Він сприяє розвитку вміння висловлюватись, швидко мислити.

   Наприклад, вчитель пропонує учням початок речення, а вони повинні закінчити його:

-          Я дякую своїй Батьківщині (родині, школі) за …

-          Моя найбільша спокуса - …

-          Бути християнином – значить…

-          Мені сумно, коли…

-          Від майбутнього очікую…

Ментальна карта

   Спочатку необхідно виділити тему, проблему чи предмет для відображення в центрі карти. Від центрального відображення  проводяться лінії до основних ідей, які розкривають значення центрального зображення чи слова.

     Можна  використовувати малюнки для забезпечення кращого розкриття думок.

     Наприклад, вивчаючи у 7 класі тему «Матеріальний і духовний світ», пропоную учням ключове поняття «Скарби для неба», яке є в центрі карти. Учні повинні зобразити на карті малюнками або словами те, що є скарбами для неба (що збагачує духовний світ людини): віра, молитва, участь у Св.Літургії, Причастя, виконання Божих Заповідей, читання Біблії.

Кейс-метод

Це обговорення учнями ситуацій, побудованих, як правило, на реальних подіях, що вимагає від них проведення аналізу і прийняття рішень (знаходження розв’язку).

Наприклад, у 10 класі вивчаючи тему «Любов – основа подружнього, родинного, суспільного життя», аналізуємо види любові, зокрема любов жертовну.

  Наводимо приклади з життя сучасних героїв України, життя яких обірвалося, бо захищали свободу і незалежність держави. Аналізуємо, робимо висновки

Можна використати уривки з книги А.Кокотюхи «Вогняна зима».    

Вправа «Я – сонце»

    Намалювати сонце з промінням. У середині сонця записати своє аа’я, а на промінцях – позитивні риси характеру або слова, які починаються з тої літери, що й аа’я.

Вправа «Дерево очікувань»

   Намалювати дерево. На кольорових стікерах написати і почепити на дерево свої очікування від уроку.

Вправа «Подаруй усмішку»

    Зробіть один одному подарунок – подаруйте усмішку.

Вправа «Компліменти другу»

-          Мені приємно працювати з тобою в парі.

-          У тебе дуже добра вдача.

-          Ти хороший друг.

                                           

                                            Вправа  «Хто я? Яка я?»

Хто я?                                                  Яка я?

-          Людина                                                 добра

-          жінка                                                    красива

-          дочка                                                    сердечна

-          мама                                                     відповідальна

-          дружина                                               старанна

-          християнка                                           праведна                                              

-          колега                                                   приязна

ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

Ігрові технології навчання (за Й. Гензергом) – це така організація навчального процесу, під час якої навчання здійснюється у процесі включення учня в  гру (ігрове моделювання явищ, «проживання» ситуації).

Розрізняють такі види ігор:

-навчальні, тренувальні, узагальнюючі;

-пізнавальні, виховні, розвиваючі;

-репродуктивні, продуктивні, творчі;

-рухливі, сюжетно-рольові, імітаційні.

            Ігри сприяють формуванню в учнів умінь і навичок, виробленню у них власних цінностей, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії навчання.  Елементи змагань, що містяться в іграх, сприяють розвитку здібностей творчого мислення, залучають учнів до активного життя. Розв’язуючи ребуси, кросворди, учні поступово починають складати власні головоломки, що, безумовно, сприяє розвитку пам’яті, уваги, кмітливості.       

            Гра для дітей має те ж саме значення, яке для дорослого має діяльність та робота. Яка дитина в грі, такою з багатьох поглядів вона буде в роботі, коли виросте. Важливою умовою впливу гри на вихованців є активна участь самих дітей не тільки в проведенні ігор, а й у їх створенні.

Для зняття втоми, активізації розумової діяльності, покращення атмосфери в групі використовують різноманітні нетривалі за часом рухливі ігри.

Гра «Відшукай родзинку»

   Вивчаючи тему «Віра, надія, любов» (7 клас), пропоную учням роботу в парах. Учні повинні назвати риси характеру, які подобаються ( один в одного). Відповіді «Нічого!» не приймаються. Діти мають навчитися знаходити щось позитивне навіть у тих людей, які їм не імпонують.

Гра «Відгадай, хто я?»

    Гру можна провести на уроці узагальнення знань і вмінь учнів. Узагальнюючи знання про учнів про відомі біблійні персонажі у 7 класі, як підсумок організовую дану гру.

   Учасники сидять у колі. Кожен на стікері пише ім’я біблійного персонажу і чіпляє на чоло (спину) сусіду. Тоді кожен по черзі має право задати 3 закритих запитання, щоб з’ясувати ім’я персонажа, записане у нього на стікері. Хто вгадав, виходить із гри, йому аплодують. Хто не вгадав, залишається у колі і знову чекає черги.

     Наприклад, Закхей:

-          Я євангеліст? –Ні.

-          Я апостол? – Ні.

-          Я митар? – Так.

Гра «Асоціації»

      З аркуша паперу зробити м’яч. Учень кидає м’яч однокласнику. Називає ім’я цього учня та позитивну рису його характеру.

      Наприклад,

-          Софія – милосердна

-          Назар – співчутливий.

Гра «Відгадай професію»

    Вивчаючи у 9 класі тему «Професія. Вибір професії – важливий етап у житті», учні називають та пояснюють мотиви вибору професії. Доцільно провести гру «Відгадай професію».

    Учасник шепче на вухо вчителю професію, яку він мріє обрати. Учні, відгадуючи професію, дають запитання учневі. Той відповідає «так» або «ні».

    Наприклад, космонавт.

-          Ти розроблятимеш програми?

-          Навчатимеш дітей?

-          Ходитимеш у білому халаті?

-          Оратимеш землю?

-          Захищатимеш кордони?

 Гра  «Відгадай емоції»

    Один учень повернутий спиною до інших. Вчитель показує всім картку із написом емоційного стану, який треба зобразити за допомогою міміки. Учень повертається і називає, який емоційний стан він прочитав на обличчях дітей. Наприклад, щасливий, веселий, сумний, дратівливий, переляканий, сором’язливий, здивований, гордий.

Гра «Сюрприз»

    Прошу дітей стати колом. Даю одному учаснику пакунок із газет. Повідомляю, що всередині є сюрприз. Коли звучить музика, то діти передають пакунок один одному. Коли ж музика зупинилась, то той, в кого пакунок, розвертає одну газету і під музику передає далі. Так триває доти, поки сюрприз не отримає один із учасників.

    Підсумок. Кожен хотів виграти. Та цей подарунок отримав лише Микола. Можливо в когось виникла думка, чому пощастило саме йому. Та ми з вами не повинні заздрити, бо це великий гріх. Згадаймо, про кого ми вивчали на уроці (Каїна і Авеля).Через заздрість брат вбив брата. Тому заздрість веде до великих гріхів.

Гра «Позитив»

    Стати в коло. Всім обнятись, як до коломийок. Підняти праву ногу. На лівій нозі тричі підскакувати зі словами: «Щоб нам завжди всім щастило». Тоді присісти, встати, руки вгору і крикнути: «От так!».

Гра «33»

      Всі стають в коло.

     -Розрахуйсь від 1 до 33. Якщо у числі є цифра 3 або число поділяється на 3, то не називати число, а тільки плеснути в долоні. Хто помилився, той вийшов.

Гра «Знайди зайве слово у списку»

-          Свобода, вибір, воля, добро, зло,  самостійний, покарання, технології, винагорода.

-          Людина, особа, пізнання, Боже творіння, цирк, розум, почуття, душа.

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Впровадження інформаційно-комунікаційних (ІКТ) технологій на уроках християнської етики сприяє формуванню організаційних, інформаційних, комунікативних компетентностей учнів. Використання комп'ютера, медіа-засобів на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, диференційованим та індивідуальним. Поєднуючи в собі позитивне багатьох традиційних інформаційних технологій, комп`ютерні технології дозволяють істотно оптимізувати процес вивчення предмету. Він може стати більш цікавим, емоційно насиченим, динамічним і наочним.  Завдяки новим, порівняно з «паперовим» підручником, засобам подачі навчального матеріалу (відео, зокрема, кадри кінохроніки, посилання на Інтернет) здійснюються з учнями захоплюючі подорожі сторінками біблійної історії.

 ІКТ — це інструмент для створення навчального середовища в класі, крім того це ще і шанс створити вдома для школяра багате навчальне се­редовище, яке зможе відволікти його від проблем вулиці. Часто пропоную учням відвідати мій блог, зокрема, сторінку «Завдання для допитливих». На наступному уроці обговорюємо ці завдання.      Використання на уроках мультимедійних презентацій сприяє розвитку  наочно-образного мислення учнів.

            Разом з учнями, використовуючи Microsoft Power Point, створюємо нові мультимедійні уроки, доповнюючи їх анімаційними ефектами, відеофрагментами, звуковим супроводом, що значно підвищує ефективність навчання. Так, наприклад, учні, працюючи над проектом «Різдво в Україні» об’єднуються в групи. Перша група дітей проводить соціологічне опитування у класах («Що для вас означає Різдво?», «Як ви святкуєте Різдво»?).  Друга група шукає інформацію про історію святкування Різдва в Україні. Третя група збирає інформацію про те, які колядки співають у нашому районі. В результаті такої роботи готується мультимедійна презентація.

Упродовж декількох років я проводила уроки з використанням ІКТ різних типів. В результаті дійшла висновку, що такі уроки можна розділити на декілька груп:
1)уроки з використанням презентацій, підготовлених вчителем;

2)уроки, на яких учні презентують свої проекти у формі презентацій;

3)уроки з використанням мультимедійних посібників (мультфільми, навчальні фільми).

Уміння використовувати на уроках ІКТ дає можливість широко застосовувати проектну технологію.

ПРОЕКТНІ ТЕХНОЛОГІЇ

   Проект – це індивідуальна, частіше групова або колективна діяльність школярів, яка спрямована на створення певного унікального кінцевого продукту.

    Проект розглядають як "п’ять П": проблема, планування, пошук інформації, продукт, презентація. Шосте "П" проекту – його портфоліо, тобто папка, у яку зібрані всі робочі матеріали. 

Розрізняють такі види проектів: дослідницькі, пошукові, творчі, інформаційні, порівняльні. Форми проектної діяльності можуть бути індивідуальними, груповими або колективними.

 Особливості проектної діяльності:

- Робота у проекті розпочинається із чіткого формулювання мети проекту, завдань та планування дій.

- Найбільш важливою частиною плану є покрокова розробка проекту, в якій вказаний перелік конкретних дій з вказівкою виходів, термінів, відповідальних.

- Обирається форма проектної діяльності.

- Робота у проекті передбачає пошук інформації, яка потім буде оброблятися, систематизуватися, узагальнюватися, адаптуватися для подальшого використання.

- Результатом роботи над проектом є певний кінцевий продукт. Наприклад: газета, книга, листівка, виставка малюнків, колективне панно, твір, комп’ютерна презентація, стаття у газету, реклама, віртуальний музей, фотоальбом, збірка власних творів, вистава, свято, концерт, рольова гра, екскурсія, тематична міні-збірка, сценка, дослідницька робота тощо).

- Робота у проекті закінчується презентацією його кінцевого продукту.

Використовую метод проектів на узагальнюючих уроках. Метод проектування допомагає учневі бути не пасивним користувачем готових знань, а суб'єктом навчання, який активно включається у спільну діяльність, відчуває себе рівноправним учасником діалогу, співтворцем. Це саме той вид діяльності, який наочно демонструє практичне застосування набутих знань.

Проект «Сакральна архітектура міста Сокаля»

    Цей метод передбачає самостійне вивчення учнями окремої проблеми протягом певного проміжку часу, яке завершується презентацією виконаного проекту.

    Використання проектів сприяє розвитку пізнавальних інтересів та згуртованості колективу, оскільки учні:

-          отримують практичні навички в організації власної діяльності;

-          мають змогу під наглядом учителя контролювати самостійне навчання;

-          вчаться співпрацювати один з одним;

-          набувають практичних навичок публічної презентації та захисту проектів.

      Оголошення загальної теми та вибір підтем здійснюється заздалегідь. Теми повинні бути доступними для певної вікової категорії школярів.

     Визначається тривалість проекту, форма представлення. Діти працюють групами. Під час презентації розподіляють обов’язки.

     Наприклад, знайомлячись  у 9 класі із  темою «Українські християнські традиції  та елементи сакрального  мистецтва», заздалегідь пропоную учням підготувати мультимедійні презентації про сакральну архітектуру міста Сокаля. Старшокласники здійснюють велику пошукову, дослідницьку  роботу, систематизовують матеріали, готують презентації (кожна група  має окреме завдання). На наступному уроці  презентують загальний проект «Сакральна архітектура м. Сокаля».

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА

Сучасні наукові роботи побудовані, як правило, за певним стандартним принципом. Основні розділи  науково-дослідницької роботи: «Вступ»,  «Огляд проблеми», «Об’єкт і предмет  дослідження», «Новизна досліджень», «Структура роботи», «Висновки». У вступній частині роботи наводиться її мета й основні завдання, які планувалося виконати в ході роботи, та обґрунтовується актуальність досліджуваної теми. У кінці роботи наводиться список використаної літератури, додатки.

З метою розвитку творчих здібностей особистості та обдарованості практикую науково-дослідницьку роботу з учнями. Учні самостійно або за допомогою вчителя обирають тему. Виконуючи науково-дослідницькі роботи, діти вчаться: самостійно працювати з літературою; використовувати необхідні методи дослідження; аналізувати та систематизувати отримані дослідження; робити висновки.

            Як правило, до науково-дослідницької роботи залучаю учнів 9 класу, коли вивчаємо у ІІ семестрі 4 розділ «Молодь і християнська культура». Теми: «Українські християнські традиції та елементи сакрального мистецтва», «Християнство в образотворчому мистецтві», «Християнство в музиці», «Християнство в літературі та сучасному медіа-просторі» найбільш цікаві для даної форми роботи.

         Так у минулому навчальному році учні 9 класу підготували роботу на тему: «Іван Пінзель  як видатний представник барокової скульптури», яку згодом я послала на конкурс «Моя Батьківщина – Україна». Роботу було визнано одною з найкращих у номінації «Духовна спадщина» (І місце).

          До 150-річчя від дня Андрея Шептицького учні 10 класу провели науково-дослідницьку роботу на тему: «Митрополит Андрей Шептицький про силу молитви». На прикладах із життя митрополита пізнали силу і роль молитви. Провели аналогію про роль молитви у власному житті.

ВИСНОВОК

     Кожна дитина – творча індивідуальність, яка потребує особливого підходу. Ідея формування творчо розвиненої  обдарованої особистості є провідною в моїй роботі.

      Впроваджуючи інноваційні технології на уроках,  готую дітей до участі в олімпіадах, різноманітних конкурсах, до вступу в МАН.

     Використання інноваційних технологій на уроках християнської етики допомагає:

-          підвищувати пізнавальний інтерес учнів;

-           виявляти обдарованих дітей та сприяти розвитку творчих здібностей учнів;

-          адаптувати учнів до умов сучасного життя;

-           формувати здатність до самостійного оволодіння знаннями, до творчого мислення;

-           застосовувати інформацію у власному житті, робити правильний вибір.

     Тому усвідомлення того, що вчитель є організатором освітнього процесу, мета якого – пробудити і підтримати прагнення дітей до пізнання, спонукало мене шукати шляхи підвищення інтересу учнів до навчання,  урізноманітнюючи його зміст,  форми та прийоми через використання інноваційних технологій.